скомпонувати

Значення в інших словниках

1. скомпонувати — скомпонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. скомпонувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Док. до компонувати 1). 2》 Створити, написати що-небудь, скласти композицію (картини, музичного, художнього твору і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скомпонувати — СКОМПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Док. до компонува́ти 1. Я скомпонував зміст книги [“Сорок вісім годин”], ідучи, власне, за перенесеним у літературу принципом політичного плаката: виразність композиції, ударна деталь... Словник української мови у 20 томах
4. скомпонувати — ПИСА́ТИ (літературний, науковий, музичний і т. ін. твір); СТВО́РЮВАТИ, ТВОРИ́ТИ уроч. (перев. літературний або музичний твір); СПИ́СУВАТИ розм. (втілювати свої задуми у літературний, музичний твір); СКЛАДА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
5. скомпонувати — СКОМПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Док. до компонува́ти 1. Я скомпонував зміст книги [«Сорок вісім годин»], ідучи, власне, за перенесеним у літературу принципом політичного плаката: виразність композиції, ударна деталь... Словник української мови в 11 томах
6. скомпонувати — Скомпонува́ти, -ну́ю, -єш гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. Котл. Ен. IV. 6. (Товариство) скомпонувало собі статут. К. ХП. 27. Словник української мови Грінченка