1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скотар

Скота́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотар — скота́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. скотар — див. ПАСТУХ. Словник синонімів Караванського
  3. скотар — див. пастух Словник синонімів Вусика
  4. скотар — -я, ч. 1》 перев. мн. Ті, що займаються розведенням скоту. 2》 Робітник, що доглядає, вирощує скот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скотар — Худоб'яр, маржиняр Словник чужослів Павло Штепа
  6. скотар — СКОТА́Р, я́, ч. 1. перев. мн. Ті, що займаються розведенням скоту. Скотарі мали собі од вітру .. халабуди, .. вони кошами прозивались; їх ставили на колеса, щоб легше було перевозить на друге місце (О. Словник української мови у 20 томах
  7. скотар — СКОТА́Р, я́, ч. 1. перев. мн. Ті, що займаються розведенням скоту. Скотарі мали собі од вітру.. халабуди,.. вони кошами прозивались; їх ставили на колеса, щоб легше було перевозить на друге місце (Стор. Словник української мови в 11 томах