скрикнути
Скри́кнути, -ну, -неш, -нуть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрикнути — скри́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скрикнути — [скрикнутие] -ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- скрикнути — див. скрикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрикнути — СКРИ́КНУТИ див. скри́кувати. Словник української мови у 20 томах
- скрикнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- скрикнути — СКРИ́КНУТИ див. скри́кувати. Словник української мови в 11 томах
- скрикнути — Скрикнути см. скрикувати. Словник української мови Грінченка