скрикнути

СКРИ́КНУТИ див. скри́кувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрикнути — СКРИ́КНУТИ див. скри́кувати. Словник української мови у 20 томах
  2. скрикнути — [скрикнутие] -ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. скрикнути — Скрикнути см. скрикувати. Словник української мови Грінченка
  4. скрикнути — Скри́кнути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скрикнути — скри́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. скрикнути — див. скрикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. скрикнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови