солов’їний

Солов’ї́ний, -на, -не

солов’я́чий = солов’ї́ний

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солов’їний — СОЛОВ’Ї́НИЙ, а, е. Прикм. до солове́й; належний йому. Вітром донесло До мене щебетання солов’їне (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 67); Лине пісня в гаю солов’їна (Сос., II, 1958, 447); На Україні Спів солов’їний Гримить в гаях (Шпак, Вибр. Словник української мови в 11 томах