спадкувати
Спадкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спадкувати — спадкува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спадкувати — (що) успадковувати, діставати у спадок, бути спадкоємцем чого. Словник синонімів Караванського
- спадкувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Одержувати спадщину від кого-, чого-небудь. 2》 Мати право на одержання спадщини, бути спадкоємцем, спадкоємицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадкувати — СПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Одержувати спадщину від кого-, чого-небудь. 2. Мати право на одержання спадщини, бути спадкоємцем, спадкоємицею. Словник української мови у 20 томах
- спадкувати — СПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Одержувати спадщину від кого-, чого-небудь. 2. Мати право на одержання спадщини, бути спадкоємцем, спадкоємицею. Словник української мови в 11 томах