1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сповняти

Спо́внювати, -нюю, -нюєш і сповня́ти, -ня́ю, -ня́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповняти — сповня́ти 1 дієслово недоконаного виду наповнювати сповня́ти 2 дієслово недоконаного виду виконувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. сповняти — див. сповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповняти — СПОВНЯ́ТИ¹ див. спо́внювати¹. СПОВНЯ́ТИ² див. спо́внювати². Словник української мови у 20 томах
  4. сповняти — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. сповняти — СПОВНЯ́ТИ¹ див. спо́внювати¹. СПОВНЯ́ТИ² див. спо́внювати². Словник української мови в 11 томах
  6. сповняти — Сповняти, -няю, -єш сов. в. сповнити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Застилайте столи, сповняйте кубочки. Мет. 131. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86. Словник української мови Грінченка