1. Словник української мови Грінченка

сповняти

Сповняти, -няю, -єш

сов. в. сповнити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Застилайте столи, сповняйте кубочки. Мет. 131. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповняти — сповня́ти 1 дієслово недоконаного виду наповнювати сповня́ти 2 дієслово недоконаного виду виконувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. сповняти — див. сповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповняти — СПОВНЯ́ТИ¹ див. спо́внювати¹. СПОВНЯ́ТИ² див. спо́внювати². Словник української мови у 20 томах
  4. сповняти — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. сповняти — Спо́внювати, -нюю, -нюєш і сповня́ти, -ня́ю, -ня́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сповняти — СПОВНЯ́ТИ¹ див. спо́внювати¹. СПОВНЯ́ТИ² див. спо́внювати². Словник української мови в 11 томах