спожиття

Значення в інших словниках

1. спожиття — спожиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. спожиття — -я, с. Використання, витрачання чого-небудь для задоволення яких-небудь потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спожиття — СПОЖИТТЯ́, я́, с. Використання, витрачання чого-небудь для задоволення яких-небудь потреб. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, – аби робити (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
4. спожиття — СПОЖИТТЯ́, я́, с. Використання, витрачання чого-небудь для задоволення яких-небудь потреб. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю,— аби робити (Вовчок, І, 1955, 171)... Словник української мови в 11 томах
5. спожиття — Спожиття, -тя с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98). Словник української мови Грінченка