спонадити
Спона́дити, -на́джу, -на́диш, -дять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спонадити — Спонаджувати, -джую, -єш сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у. Словник української мови Грінченка