спонадити

Спона́дити, -на́джу, -на́диш, -дять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонадити — Спонаджувати, -джую, -єш сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у. Словник української мови Грінченка