1. Словник української мови Грінченка

спонадити

Спонаджувати, -джую, -єш

сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонадити — Спона́дити, -на́джу, -на́диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)