сприймати

Сприйма́ти, -ма́ю, -ма́єш; сприйня́ти, сприйму́, -йме́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприймати — сприйма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сприймати — (чуттям) ловити, схоплювати, (розумом) осягати, усвідомлювати; (сигнал) приймати; (ідеї) переймати, запозичати. Словник синонімів Караванського
  3. сприймати — [сприейматие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. сприймати — -аю, -аєш, недок., сприйняти, сприйму, сприймеш, док., перех. 1》 Відображаючи у своїй свідомості предмети і явища об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сприймати — СПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРИЙНЯ́ТИ, сприйму́, спри́ймеш, док., кого, що. 1. Відображаючи у своїй свідомості предмети та явища об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином. Словник української мови у 20 томах
  6. сприймати — СПРИЙМА́ТИ (розпізнавати що-небудь органами чуттів, осягати розумом), УЛО́ВЛЮВАТИ (ВЛО́ВЛЮВАТИ), ЛОВИ́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ, ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВСО́ТУВАТИ (УСО́ТУВАТИ), ПРИЙМА́ТИ рідше, ХАПА́ТИ рідше. — Док.: сприйня́ти, улови́ти (влови́ти), пійма́ти розм. Словник синонімів української мови
  7. сприймати — СПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРИЙНЯ́ТИ, сприйму́, спри́ймеш, док., перех. 1. Відображаючи у своїй свідомості предмети та явища об’єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином. Словник української мови в 11 томах