співавтор

Значення в інших словниках

1. співавтор — співа́втор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. співавтор — [сп'іваўтор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
3. співавтор — -а, ч. 1》 Той, хто спільно з ким-небудь є автором чого-небудь. 2》 Той, хто своєю участю в якій-небудь справі сприяє досягненню ким-небудь хороших результатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. співавтор — СПІВА́ВТОР, а, ч. Особа, що є автором чого-небудь разом із кимсь. Роман “Хіба ревуть воли...” з'явився як результат довгої і напруженої роботи його основного автора Панаса Мирного і співавтора Івана Білика (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. співавтор — СПІВА́ВТОР, а, ч. Особа, що є автором чого-небудь разом із кимсь. Роман «Хіба ревуть воли…» з’явився як результат довгої і напруженої роботи його основного автора Панаса Мирного і співавтора Івана Білика (Рад. літ-во, 18, 1955, 122). Словник української мови в 11 томах