1. Орфоепічний словник української мови

співавтор

співа́втор

[сп'іваўтор]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співавтор — співа́втор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співавтор — -а, ч. 1》 Той, хто спільно з ким-небудь є автором чого-небудь. 2》 Той, хто своєю участю в якій-небудь справі сприяє досягненню ким-небудь хороших результатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співавтор — СПІВА́ВТОР, а, ч. Особа, що є автором чого-небудь разом із кимсь. Роман “Хіба ревуть воли...” з'явився як результат довгої і напруженої роботи його основного автора Панаса Мирного і співавтора Івана Білика (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. співавтор — Співа́втор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. співавтор — СПІВА́ВТОР, а, ч. Особа, що є автором чого-небудь разом із кимсь. Роман «Хіба ревуть воли…» з’явився як результат довгої і напруженої роботи його основного автора Панаса Мирного і співавтора Івана Білика (Рад. літ-во, 18, 1955, 122). Словник української мови в 11 томах