співвідносний
Співвідно́сний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співвідносний — співвідно́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- співвідносний — -а, -е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ, а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Слово – не сама дійсність, а лише її умовне позначення. Воно має зміст і значення лише тоді, коли воно співвідносне з дійсністю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ (який перебуває у взаємній залежності, взаємному зв'язку), ВІДПОВІ́ДНИЙ, КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ книжн., КОРЕЛЯЦІ́ЙНИЙ книжн. Співвідносні поняття; Співвідносні величини. Словник синонімів української мови
- співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ, а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Відносна форма вартості і еквівалентна форма — це співвідносні неподільні моменти, які взаємно один одного обумовлюють.. Словник української мови в 11 томах