співвідносний

Співвідно́сний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвідносний — співвідно́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. співвідносний — -а, -е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ, а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Слово – не сама дійсність, а лише її умовне позначення. Воно має зміст і значення лише тоді, коли воно співвідносне з дійсністю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ (який перебуває у взаємній залежності, взаємному зв'язку), ВІДПОВІ́ДНИЙ, КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ книжн., КОРЕЛЯЦІ́ЙНИЙ книжн. Співвідносні поняття; Співвідносні величини. Словник синонімів української мови
  5. співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ, а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Відносна форма вартості і еквівалентна форма — це співвідносні неподільні моменти, які взаємно один одного обумовлюють.. Словник української мови в 11 томах