1. Великий тлумачний словник сучасної мови

співвідносний

співвідно́сний

-а, -е.

Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвідносний — співвідно́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ, а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Слово – не сама дійсність, а лише її умовне позначення. Воно має зміст і значення лише тоді, коли воно співвідносне з дійсністю (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ (який перебуває у взаємній залежності, взаємному зв'язку), ВІДПОВІ́ДНИЙ, КОРЕЛЯТИ́ВНИЙ книжн., КОРЕЛЯЦІ́ЙНИЙ книжн. Співвідносні поняття; Співвідносні величини. Словник синонімів української мови
  4. співвідносний — Співвідно́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. співвідносний — СПІВВІДНО́СНИЙ, а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Відносна форма вартості і еквівалентна форма — це співвідносні неподільні моменти, які взаємно один одного обумовлюють.. Словник української мови в 11 томах