співучасник

Значення в інших словниках

1. співучасник — співуча́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. співучасник — (у злочині) співзмовник, співпомагач, співпричинник, п! УЧАСНИК. Словник синонімів Караванського
3. співучасник — див. спільник Словник синонімів Вусика
4. співучасник — -а, ч. Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. співучасник — див. співумисник Словник чужослів Павло Штепа
6. співучасник — СПІВУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. В боротьбі за справу миру, за ясне життя нове кожен з нас тебе [М. Гоголя] сьогодні співучасником зове (П. Тичина); Цілком слушно вважає він [О. І. Словник української мови у 20 томах
7. співучасник — СПІ́ЛЬНИК (той, хто, поділяючи чиї-небудь погляди, думки, бере або може взяти спільно з ним участь у чому-небудь), ПРИБІ́ЧНИК, ПОПЛІ́ЧНИК, СПІВУЧА́СНИК (той, хто спільно з ким-небудь бере участь у чомусь); ПОСО́БНИК розм., ПОЛИ́ГАЧ розм. Словник синонімів української мови
8. співучасник — СПІВУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. В боротьбі за справу миру, за ясне життя нове кожен з нас тебе [М. Гоголя] сьогодні співучасником зове (Тич., II, 1957, 284); Йшло слідство.. Словник української мови в 11 томах