спільно

Значення в інших словниках

1. спільно — спі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. спільно — пр., ГУРТОМ, соборно, (з кіш) РАЗОМ, у спілці, на спілку, (удвох) обопільно, в парі; д. посполу. Словник синонімів Караванського
3. спільно — присл. Разом, гуртом, спільними силами. || у сполуч. з прикм. "з". Разом із ким-небудь. || Одночасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спільно — СПІ́ЛЬНО, присл. Разом, гуртом, спільними силами. – Він усю виборчу справу на свої плечі взяв .. По селах їздить та людей підбадьорює, щоб усі спільно за діло бралися... Словник української мови у 20 томах
5. спільно — ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Словник синонімів української мови
6. спільно — СПІ́ЛЬНО, присл. Разом, гуртом, спільними силами. — Він усю виборчу справу на свої плечі взяв.. По селах їздить та людей підбадьорює, щоб усі спільно за діло бралися… (Мирний, IV, 1955, 364)... Словник української мови в 11 томах
7. спільно — Спільно нар. Совмѣстно, общими силами. Словник української мови Грінченка