сп’яніти

Сп’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сп’яніти — СП’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до п’яні́ти. Уже сп’янів [Карпо], у нього посоловіли очі (Шиян, Баланда, 1957, 42); Я.. дуже багато була надворі і сп’яніла від повітря (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах