сп’яніння

Сп’яні́ння, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сп’яніння — СП’ЯНІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. сп’яні́ти. Втома і легке сп’яніння все дужче налягали на нього, і часом він дрімав, опустивши повіддя (Тют., Вир, 1964, 187); Понад 60% злочинів здійснюється в стані сп’яніння (Наука.., 9, 1970, 55). Словник української мови в 11 томах