1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сп’янілий

Сп’яні́лий, -ла, -ле

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сп’янілий — СП’ЯНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до сп’яні́ти. Сп’янілий від меду й олу [пива], він все ходив по хижі (Скл., Святослав, 1959, 24); Від слави вірної сп’янілий, Ти [Наполеон] йшов, валив міцне, слабе... Словник української мови в 11 томах