сп’янчитися
Сп’я́нчитися, -муся, -чишся, -чаться
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сп’янчитися — СП’ЯНЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., діал. 1. Сп’яніти. І жінку лає [коваль], і дочку; а як сп’ янчиться, то всі вікном утікають: зараз битись! (Вовчок, І, 1955, 34). 2. Спитися. — Що ж то йому за лихо сталося? — Сп’янчивсь і вмер (Вовчок, І, 1955, 260). Словник української мови в 11 томах