1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

стабільний

Стабі́льний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стабільний — стабі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стабільний — Сталий, незмінний, стійкий; (підручник) однотипний, стандартний. Словник синонімів Караванського
  3. стабільний — [стаб’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. стабільний — СТАБІ́ЛЬНИЙ, а, е. Сталий, незмінний, стійкий. Плутоній відносно стабільний елемент, оскільки його період піврозкладу великий – порядку 24000 років (з навч. літ.); Робочі розміри калібру не повинні змінюватись з часом, вони мають бути стабільними (з наук. Словник української мови у 20 томах
  5. стабільний — -а, -е. Сталий, незмінний, стійкий. Стабільні ціни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стабільний — стабі́льний (лат. stabilis) міцний, стійкий, постійний, сталий. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. стабільний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. стабільний — СТАБІ́ЛЬНИЙ, а, е. Сталий, незмінний, стійкий. Для об’єднань і підприємств повинні розроблятися стабільні, розраховані на ряд років планові завдання та економічні нормативи (Матер. XXIV... Словник української мови в 11 томах
  9. стабільний — рос. стабильный міцний, стійкий, постійний, сталий. Eкономічна енциклопедія