старезний

Значення в інших словниках

1. старезний — старе́зний прикметник Орфографічний словник української мови
2. старезний — див. старий; стародавній Словник синонімів Вусика
3. старезний — [старезнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
4. старезний — СТАРЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Дуже старий віком. Той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, – вже старезний такий, боже! як молоко, білий (Марко Вовчок); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні (А. Словник української мови у 20 томах
5. старезний — -а, -е. 1》 Дуже за старий віком. || Який дуже давно народився, з'явився, почав рости (про тварин, рослини). 2》 Який дуже давно існує, виник, з'явився; дуже давній. 3》 Який дуже довго був у користуванні, дуже давно зроблений, побудований і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. старезний — ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з'явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ВІДДА́ВНІЙ заст., ДРЕ́ВНІЙ заст. Словник синонімів української мови
7. старезний — СТАРЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Дуже старий віком. Той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, — вже старезний такий, боже! як молоко, білий (Вовчок, І, 1955, 23); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні (Головко, II... Словник української мови в 11 томах
8. старезний — Старезний, старенезний, -а, -е Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Ном. № 14179. Сидить стара жінка, стара-старенезна. МВ. ІІ. 65. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний. Гн. II. 64. Словник української мови Грінченка