стерничий

Стерни́чий, -чого; -ни́чі, -чих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стерничий — стерни́чий іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. стерничий — див.. КЕРМАНИЧ. Словник синонімів Караванського
  3. стерничий — див. керівник Словник синонімів Вусика
  4. стерничий — СТЕРНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що стернови́й 2. [Гелен:] Я з правдою борюсь і сподіваюсь її подужати і керувати от як стерничий кораблем керує (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. стерничий — -чого, ч., рідко. Те саме, що стерновий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стерничий — КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́К заст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Словник синонімів української мови
  7. стерничий — СТЕРНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що стернови́й 2. [Гелен:] Я з правдою борюсь і сподіваюсь її подужати і керувати от як стерничий кораблем керує (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах