стерничий
КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́К заст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Хоткевич); Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам, і сигнальникам (Д. Ткач); Стерновий скеровує стерном до коси (І. Гончаренко); Від приязного світла маяка у бурю, в лиховісному тумані Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані (М. Рильський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стерничий — стерни́чий іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- стерничий — див.. КЕРМАНИЧ. Словник синонімів Караванського
- стерничий — див. керівник Словник синонімів Вусика
- стерничий — СТЕРНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що стернови́й 2. [Гелен:] Я з правдою борюсь і сподіваюсь її подужати і керувати от як стерничий кораблем керує (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- стерничий — -чого, ч., рідко. Те саме, що стерновий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стерничий — Стерни́чий, -чого; -ни́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стерничий — СТЕРНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що стернови́й 2. [Гелен:] Я з правдою борюсь і сподіваюсь її подужати і керувати от як стерничий кораблем керує (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах