стичень

Значення в інших словниках

1. стичень — сти́чень іменник чоловічого роду січень рідко Орфографічний словник української мови
2. стичень — СТИ́ЧЕНЬ, чня, ч., заст. Січень. Обов'язково записувалися [для Атласу української мови].. старі назви місяців, якщо їх вживають або хтось ще пам'ятає (сти́чень, ле́день, че́рвець, ли́пець, падо́лист .. та ін.) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. стичень — -чня, ч., заст. Січень. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стичень — СІ́ЧЕНЬ (перший календарний місяць року), СТИ́ЧЕНЬ заст., ПРО́СИНЕЦЬ заст. Надходив Новий рік, надходив січень місяць (Остап Вишня). Словник синонімів української мови
5. стичень — СТИ́ЧЕНЬ, чня, ч., заст. Січень. Обов’язково записувалися [для Атласу української мови].. старі назви місяців, якщо їх вживають або хтось ще пам’ятає (сти́чень, ле́день, че́рвець, ли́пець, бі́лень, падо́лист.. та ін.) (Наука.., 10, 1967, 47). Словник української мови в 11 томах