стичень

СТИ́ЧЕНЬ, чня, ч., заст. Січень.

Обов’язково записувалися [для Атласу української мови].. старі назви місяців, якщо їх вживають або хтось ще пам’ятає (сти́чень, ле́день, че́рвець, ли́пець, бі́лень, падо́лист.. та ін.) (Наука.., 10, 1967, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стичень — сти́чень іменник чоловічого роду січень рідко Орфографічний словник української мови
  2. стичень — СТИ́ЧЕНЬ, чня, ч., заст. Січень. Обов'язково записувалися [для Атласу української мови].. старі назви місяців, якщо їх вживають або хтось ще пам'ятає (сти́чень, ле́день, че́рвець, ли́пець, падо́лист .. та ін.) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. стичень — -чня, ч., заст. Січень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стичень — СІ́ЧЕНЬ (перший календарний місяць року), СТИ́ЧЕНЬ заст., ПРО́СИНЕЦЬ заст. Надходив Новий рік, надходив січень місяць (Остап Вишня). Словник синонімів української мови
  5. стичень — Сти́чень, -чні (старе) = сі́чень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)