стовпитися

Значення в інших словниках

1. стовпитися — сто́впитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. стовпитися — СТО́ВПИТИСЯ, иться, док. Зібратися в одному місці, утворюючи натовп; з'юрбитися. За подвір'ям стовпилась сила дітей, хлопців та дівчат (І. Нечуй-Левицький); Парубки одразу стовпились над дядьковим мішком, стали пробувати силу: ану, хто підніме? (О. Словник української мови у 20 томах
3. стовпитися — -иться, док. Зібратися в одному місці, утворюючи натовп; з'юрбитися. || Розташовуватися близько один від одного (про велику кількість однорідних предметів). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стовпитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
5. стовпитися — СТО́ВПИТИСЯ, иться, док. Зібратися в одному місці, утворюючи натовп; з’юрбитися. За подвір’ям стовпилась сила дітей, хлопців та дівчат (Н.-Лев., III, 1956, 8); Парубки одразу стовпились над дядьковим мішком, стали пробувати силу: ану, хто підніме?... Словник української мови в 11 томах
6. стовпитися — Стовпитися, мося, -теся гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147. Словник української мови Грінченка