страдницький

Стра́дницький, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страдницький — стра́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. страдницький — (вигляд) стражденний, мученицький, святотерпний; (шлях) п. тернистий, хресний; страждальний, страждальницький, страдний. Словник синонімів Караванського
  3. страдницький — СТРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до стра́дник 1. Хто вона така [сестра-жалібниця]? І горда, і разом з тим упокорена, тиха. Звідки прийшла сюди, в цей страдницький ешелон? (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. страдницький — -а, -е. 1》 Прикм. до страдник 1). 2》 Який зазнає страждання, страждає. 3》 Сповнений страждання. || Який виражає страждання, пройнятий ним. || Викликаний стражданням. || Який завдає страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страдницький — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. страдницький — СТРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до стра́дник 1. Хто вона така [сестра-жалібниця]? І горда, і разом з тим упокорена, тиха. Звідки прийшла сюди, в цей страдницький ешелон? (Д. Словник української мови в 11 томах