страдницький
стра́дницький
-а, -е.
1》 Прикм. до страдник 1).
2》 Який зазнає страждання, страждає.
3》 Сповнений страждання.
|| Який виражає страждання, пройнятий ним.
|| Викликаний стражданням.
|| Який завдає страждання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страдницький — стра́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
- страдницький — (вигляд) стражденний, мученицький, святотерпний; (шлях) п. тернистий, хресний; страждальний, страждальницький, страдний. Словник синонімів Караванського
- страдницький — СТРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до стра́дник 1. Хто вона така [сестра-жалібниця]? І горда, і разом з тим упокорена, тиха. Звідки прийшла сюди, в цей страдницький ешелон? (Д. Словник української мови у 20 томах
- страдницький — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. Словник синонімів української мови
- страдницький — Стра́дницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- страдницький — СТРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до стра́дник 1. Хто вона така [сестра-жалібниця]? І горда, і разом з тим упокорена, тиха. Звідки прийшла сюди, в цей страдницький ешелон? (Д. Словник української мови в 11 томах