струп’я

Стру́п’я, -п’я, -п’ю, -п’ям

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струп’я — СТРУ́П’Я, я, с. Збірн. до струп. На підводах заворушились обідрані, тремтячі кім’яхи тіл. Більшість із них були в самій білизні. Вона, як пластир, облипала їх укриті струп’ям, гострі, випнуті маслаки (Мик., II, 1957, 562); *У порівн. Словник української мови в 11 томах