сублімація

Значення в інших словниках

1. сублімація — сублімація, род. сублімації (від лат. sublimo – підйом) перехід речовини із твердого стану в газоподібний, оминаючи рідку фазу. • Оскільки при сублімації змінюється питомий обсяг речовини і поглинається енергія (теплота сублімації)... Фізико-технічний словник-мінімум
2. сублімація — субліма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. сублімація — Психоаналітичний термін, що означає один із психологічних захисних механізмів. Сублімація проявляється у заміні людиною однієї потреби, більш важливої, але такої, яку не повністю можна задовольнити, іншою потребою, менш важливою, але такою... Словник із соціальної роботи
4. сублімація — (від лат. sublimo — підвищувати) переключення частини енергії з ницих, соціально та культурно малозначущих або і взагалі неприйнятних цілей на величне, продуктивне в соціокультурному відношенні Словник іншомовних соціокультурних термінів
5. сублімація — СУБЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Перехід речовин з кристалічного стану безпосередньо в пару без перетворення на рідину. Надчисті речовини одержують різними методами: дистиляцією, сублімацією, екстракцією (з наук.-попул. літ.). 2. псих. Словник української мови у 20 томах
6. сублімація — -ї, ж. 1》 спец. Перехід речовин з кристалічного стану безпосередньо в газуватий без перетворення на рідину. 2》 Психічний процес спрямування енергій афективних потягів на цілі соціальної діяльності або творчості. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. сублімація — субліма́ція (лат. sublimatio, від sublimo – підіймаю, підношу) 1. Перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо в пару, минаючи рідку фазу; узгін. 2. Перехід водяної пари в атмосфері безпосередньо в тверду фазу (лід, сніг). Словник іншомовних слів Мельничука
8. сублімація — Перехід речовини безпосередньо з твердого стану у газоподібний (пару); відбувається у всьому діапазоні темп., в якому співіснують тверда і газоподібна фази; процес, протилежний десублімації. Універсальний словник-енциклопедія
9. сублімація — СУБЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Перехід речовин з кристалічного стану безпосередньо в пару без перетворення на рідину. Надчисті речовини одержують різними методами: дистиляцією, сублімацією, екстракцією (Наука.., 3, 1964, 12). Словник української мови в 11 томах