1. Словник із соціальної роботи

сублімація

Психоаналітичний термін, що означає один із психологічних захисних механізмів. Сублімація проявляється у заміні людиною однієї потреби, більш важливої, але такої, яку не повністю можна задовольнити, іншою потребою, менш важливою, але такою, яку можна більш повно задовольнити, або, відповідно, одного, більш привабливого об’єкту іншим, менш привабливим, об’єктом. Відбувається у тому випадку, якщо людині чомусь не вдається оволодіти більш привабливим для неї об’єктом і задовольнити тим самим свою актуальну потребу.

англ. sublimation; нім. Sublimation f=; угор. szublimáció; рос. сублимация.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сублімація — сублімація, род. сублімації (від лат. sublimo – підйом) перехід речовини із твердого стану в газоподібний, оминаючи рідку фазу. • Оскільки при сублімації змінюється питомий обсяг речовини і поглинається енергія (теплота сублімації)... Фізико-технічний словник-мінімум
  2. сублімація — субліма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сублімація — (від лат. sublimo — підвищувати) переключення частини енергії з ницих, соціально та культурно малозначущих або і взагалі неприйнятних цілей на величне, продуктивне в соціокультурному відношенні Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. сублімація — СУБЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Перехід речовин з кристалічного стану безпосередньо в пару без перетворення на рідину. Надчисті речовини одержують різними методами: дистиляцією, сублімацією, екстракцією (з наук.-попул. літ.). 2. псих. Словник української мови у 20 томах
  5. сублімація — -ї, ж. 1》 спец. Перехід речовин з кристалічного стану безпосередньо в газуватий без перетворення на рідину. 2》 Психічний процес спрямування енергій афективних потягів на цілі соціальної діяльності або творчості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сублімація — субліма́ція (лат. sublimatio, від sublimo – підіймаю, підношу) 1. Перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо в пару, минаючи рідку фазу; узгін. 2. Перехід водяної пари в атмосфері безпосередньо в тверду фазу (лід, сніг). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сублімація — Перехід речовини безпосередньо з твердого стану у газоподібний (пару); відбувається у всьому діапазоні темп., в якому співіснують тверда і газоподібна фази; процес, протилежний десублімації. Універсальний словник-енциклопедія
  8. сублімація — Субліма́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сублімація — СУБЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Перехід речовин з кристалічного стану безпосередньо в пару без перетворення на рідину. Надчисті речовини одержують різними методами: дистиляцією, сублімацією, екстракцією (Наука.., 3, 1964, 12). Словник української мови в 11 томах