схильність

Значення в інших словниках

1. схильність — схи́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. схильність — див. уподобання Словник синонімів Вусика
3. схильність — [схил'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
4. схильність — СХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., до чого і без дод. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. Не чув [Калинович] також у собі схильності до мучеництва за справу, якої не розумів (І. Словник української мови у 20 томах
5. схильність — -ності, ж., до чого і без додатка. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. || Наявність фізичних передумов для розвитку якої-небудь якості, властивості, стану і т. ін. || Інтерес, пристрасть, любов до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. схильність — ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
7. схильність — СХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., до чого і без додатка. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. Не чув [Калинович] також у собі схильності до мучеництва за справу, якої не розумів (Фр. Словник української мови в 11 томах