1. Орфоепічний словник української мови

схильність

схи́льність

[схил'н'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схильність — схи́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. схильність — див. уподобання Словник синонімів Вусика
  3. схильність — СХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., до чого і без дод. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. Не чув [Калинович] також у собі схильності до мучеництва за справу, якої не розумів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. схильність — -ності, ж., до чого і без додатка. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. || Наявність фізичних передумов для розвитку якої-небудь якості, властивості, стану і т. ін. || Інтерес, пристрасть, любов до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. схильність — ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  6. схильність — Схи́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. схильність — СХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., до чого і без додатка. Потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. Не чув [Калинович] також у собі схильності до мучеництва за справу, якої не розумів (Фр. Словник української мови в 11 томах