східчик

Схі́дчик, -ка; -чики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. східчик — схі́дчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. східчик — СХІ́ДЧИК, а, ч. Зменш. до схі́дець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (М. Словник української мови у 20 томах
  3. східчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до східець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. східчик — СХІ́ДЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до схі́дець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (Стельмах, Гуси-лебеді.. Словник української мови в 11 томах