1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сідало

Сі́дало, -ла, -лу; -дала, -дал

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідало — сі́дало іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сідало — -а, с. 1》 Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. 2》 перен. Місце або предмет, на яких сидять, на які сідають; сидіння. 3》 розм. Частина тіла людини нижче спини; сідниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сідало — СІ́ДАЛО, а, с. 1. Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. “Кукуріку!” – прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами (Панас Мирний); Сідала роблять з дерев'яних чисто обструганих брусків (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. сідало — СІ́ДАЛО, а, с. 1. Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. «Кукуріку!» — прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами (Мирний, І, 1949, 409); Сідала роблять з дерев’яних чисто обструганих брусків (Птахівн. Словник української мови в 11 томах
  5. сідало — Сідало, -ла с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57. Словник української мови Грінченка