тандитник
Танди́тник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тандитник — танди́тник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- тандитник — ТАНДИ́ТНИК, а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- тандитник — танди́тник вул. 1. скуповувач і перепродувач старих речей (ст)||лахмита, тандитяр 2. швець, кравець низької кваліфікації; халтурник (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тандитник — -а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тандитник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. Словник синонімів української мови
- тандитник — ТАНДИ́ТНИК, а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
- тандитник — Тандитник, -ка м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк. Словник української мови Грінченка