тандитник

ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Грицько Григоренко); В її кімнаті.. від безлічі меблів було тісно, як у крамниці лахмітника (переклад С. Ковганюка); Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко); Не знаючи, що робити з тими лахами, попродали (жебраки) їх за пару крейцерів онучкареві (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тандитник — танди́тник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. тандитник — ТАНДИ́ТНИК, а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. тандитник — танди́тник вул. 1. скуповувач і перепродувач старих речей (ст)||лахмита, тандитяр 2. швець, кравець низької кваліфікації; халтурник (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тандитник — -а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тандитник — Танди́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тандитник — ТАНДИ́ТНИК, а, ч., заст. Лахмітник (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  7. тандитник — Тандитник, -ка м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк. Словник української мови Грінченка