татунь

Тату́нь, -ту́ня́, -ту́не́ві, -ту́не́м, -ту́ню!

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татунь — тату́нь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. татунь — див. батько Словник синонімів Вусика
  3. татунь — ТАТУ́НЬ, я, ч. Пестл. до та́то. – Певно, пише твій татунь з Канева (І. Нечуй-Левицький); З усіх своїх маленьких ніг побіг з шаблюкою, манюній, і притулився до татуня, до рук суворих і міцних (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. татунь — -я, ч. Пестл. до тато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. татунь — ТАТУ́НЬ, я, ч. Пестл. до та́то. — Певно, пише твій татунь з Канева (Н.-Лев., IV, 1956, 329); З усіх своїх маленьких ніг побіг з шаблюкою, манюній, і притулився до татуня, до рук суворих і міцних (Сос., II, 1958, 350). Словник української мови в 11 томах