татуньо

Тату́ньо, -ту́ня́, -ньові, -ньом, -ту́ню!

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татуньо — тату́ньо іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. татуньо — див. батько Словник синонімів Вусика
  3. татуньо — ТАТУ́НЬО, я, ч. Пестл. до та́то. – Покійні татуньо все знали, з якихось книжок вичитували (А. Свидницький); – Умієш читати, писати? – Вмію. – Хто тебе навчив? – Мої татуньо (І. Словник української мови у 20 томах
  4. татуньо — -я, ч. Пестл. до тато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. татуньо — ТАТУ́НЬО, я, ч. Пестл. до та́то. — Покійні татуньо все знали, з якихось книжок вичитували (Свидн., Люборацькі, 1955, 53); — Умієш читати, писати? — Вмію. — Хто тебе навчив? — Мої татуньо (Фр., III, 1950, 305). Словник української мови в 11 томах