таїна

Значення в інших словниках

1. таїна — таїна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. таїна — див. таємниця Словник синонімів Вусика
3. таїна — ТАЇНА́, и́, ж., поет. Таємниця. Соловейко, мій сусідо, Ти не тьохкай у гаю, А коханому повідай Про любов святу мою. Про рожеві, світлі мрії – Мого серця таїну (М. Старицький); Все ніби в колі віковім: Любов, розлука, весни, грім. Все ніби вічності луна. Словник української мови у 20 томах
4. таїна — -и, ж., поет. Таємниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. таїна — ТАЇНА — феномен граничних меж людських зусиль в розкритті, з'ясуванні природи певних явищ чи "інформаційної безмовності" щодо їх сутності та місця в загальній картині пізнання чи відповідних форм життєвої сфери. Як феномен лімітності певних уявлень... Філософський енциклопедичний словник
6. таїна — ТАЄМНИ́ЦЯ (те, що приховується від інших, відоме не всім), СЕКРЕ́Т, ТАЇНА́ розм., ПІДСПІ́ДОК розм. В кіно я не був новий. Я знав уже всі таємниці кіновиробництва ще до мого приїзду на фабрику (Ю. Словник синонімів української мови
7. таїна — ТАЇНА́, и́, ж., поет. Таємниця. Соловейко, мій сусідо, Ти не тьохкай у гаю, А коханому повідай Про любов святу мою. Про рожеві, світлі мрії — Мого серця таїну (Стар., Вибр., 1959, 499); Все ніби в колі віковім: Любов, розлука, весни, грім. Словник української мови в 11 томах