1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тевтон

Тевто́н, -на; -то́ни, -нів; тевто́нський

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тевтон — тевто́н іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. тевтон — ТЕВТОН – ТЕВТОНЕЦЬ Тевтон, -а, одн. (мн. тевтони, -ів). Представник стародавнього германського племені. Тевтонець, -нця, ор. -нцем. Рицар Тевтонського ордену. Літературне слововживання
  3. тевтон — Німець, див. прусак Словник чужослів Павло Штепа
  4. тевтон — ТЕВТО́Н див. тевто́ни. Словник української мови у 20 томах
  5. тевтон — див. тевтони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тевтон — ТЕВТО́Н див. тевто́ни. Словник української мови в 11 томах