1. Літературне слововживання

тевтон

ТЕВТОН – ТЕВТОНЕЦЬ

Тевтон, -а, одн. (мн. тевтони, -ів). Представник стародавнього германського племені.

Тевтонець, -нця, ор. -нцем. Рицар Тевтонського ордену.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тевтон — тевто́н іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. тевтон — Німець, див. прусак Словник чужослів Павло Штепа
  3. тевтон — ТЕВТО́Н див. тевто́ни. Словник української мови у 20 томах
  4. тевтон — див. тевтони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тевтон — Тевто́н, -на; -то́ни, -нів; тевто́нський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тевтон — ТЕВТО́Н див. тевто́ни. Словник української мови в 11 томах