тернина

Терни́на, -ни, -ні

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тернина — терни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тернина — ТЕРНИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що те́рен 1, 3. Тернина грушок не родить (Номис); Сумує тернина і, немов слізьми, осипає засмучену пару своїм білим цвітом (С. Словник української мови у 20 томах
  3. тернина — -и, ж. 1》 Те саме, що терен 1), 3). || Гілка цієї рослини. 2》 перен., нар.-поет. Про відчуття болю, страждання, прикрості, образи. 3》 Одна, окрема ягідка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тернина — як соро́ка на тину́ (на кілку́, рідко на терни́ні). 1. зі сл. сиді́ти, примости́тися і т. ін. Незручно, неприродно. — Хитра яка! От побачить твоя мати... — примощується (Левко) на воротях, як сорока на кілку (М. Стельмах). 2. зі сл. жи́ти. Фразеологічний словник української мови
  5. тернина — ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Словник синонімів української мови
  6. тернина — ТЕРНИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що те́рен 1, 3. Тернина грушок не родить (Номис, 1864, № 9305); Сумує тернина і, немов слізьми, осипає засмучену пару своїм білим цвітом (Вас. Словник української мови в 11 томах