терня

Значення в інших словниках

1. терня — те́рня іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. терня — ТЕ́РНЯ, я, с., збірн. 1. Те саме, що терни́ 1. Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Леся Українка); Так стихав буйний вітер, що краєм лісу лопотить ліщиною, свище терням (Л. Словник української мови у 20 томах
3. терня — -я, с., збірн. 1》 Те саме, що терни 1). 2》 Колючки, шпичаки терну чи якоїсь іншої колючої рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. терня — як (мов, ні́би і т. ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т. ін.), зі сл. сиді́ти, стоя́ти, почува́ти і под. У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, нетерпляче. Фразеологічний словник української мови
5. терня — ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Словник синонімів української мови
6. терня — ТЕ́РНЯ, я, с., збірн. 1. Те саме, що терни́ 1. Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Л. Укр., І, 1951, 174); Так стихав буйний вітер, що краєм лісу лопотить ліщиною, свище терням (Март. Словник української мови в 11 томах
7. терня — Терня, -ня с. 1) Иглы терна. Терня в ногу залізло. Шейк. 2) Тернъ. Маюся як в терню. Ном. № 2144. ум. тернянько, те́рнячко. Словник української мови Грінченка