терня

як (мов, ні́би і т. ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т. ін.), зі сл. сиді́ти, стоя́ти, почува́ти і под. У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, нетерпляче. Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник); Меланія сиділа як на голках, намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко); Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері .., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар); Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький); Дівчина, як на шпичках, підійшла до батька і дала чолом йому (так мати навчила) (А. Головко); Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терня — те́рня іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. терня — ТЕ́РНЯ, я, с., збірн. 1. Те саме, що терни́ 1. Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Леся Українка); Так стихав буйний вітер, що краєм лісу лопотить ліщиною, свище терням (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. терня — -я, с., збірн. 1》 Те саме, що терни 1). 2》 Колючки, шпичаки терну чи якоїсь іншої колючої рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. терня — ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Словник синонімів української мови
  5. терня — Те́рня, -ня, -ню, -ням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. терня — ТЕ́РНЯ, я, с., збірн. 1. Те саме, що терни́ 1. Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Л. Укр., І, 1951, 174); Так стихав буйний вітер, що краєм лісу лопотить ліщиною, свище терням (Март. Словник української мови в 11 томах
  7. терня — Терня, -ня с. 1) Иглы терна. Терня в ногу залізло. Шейк. 2) Тернъ. Маюся як в терню. Ном. № 2144. ум. тернянько, те́рнячко. Словник української мови Грінченка