тонковерхий

Значення в інших словниках

1. тонковерхий — тонкове́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
2. тонковерхий — ТОНКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який звужується догори, з гострою верхівкою. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
3. тонковерхий — -а, -е. Який звужується догори, з гострою верхівкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тонковерхий — ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби.. Словник синонімів української мови
5. тонковерхий — ТОНКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який звужується догори, з гострою верхівкою. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Вовчок, І, 1955, 180). Словник української мови в 11 томах