тонковерхий

тонкове́рхий

-а, -е.

Який звужується догори, з гострою верхівкою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонковерхий — тонкове́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонковерхий — ТОНКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який звужується догори, з гострою верхівкою. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. тонковерхий — ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби.. Словник синонімів української мови
  4. тонковерхий — Тонкове́рхий, -ха, -хе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тонковерхий — ТОНКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який звужується догори, з гострою верхівкою. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Вовчок, І, 1955, 180). Словник української мови в 11 томах